Сайт вчителя біології та хімії Чечельницької В.І.

Мета: ознайомити учнів з особливостями утворення суцвіть та їхньою різноманітністю; розкрити біологічне значення суцвіть у природі; закріпити знання про квітку. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, емоції, уміння спостерігати та виявляти особливості. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та рослин рідного краю.

Основні поняття і терміни: суцвіття, прості (колос, щиток, головка, китиця, зонтик, початок, кошик), складні (складний колос, складний зонтик, складна китиця) суцвіття.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).

Обладнання:  таблиці, малюнки, фотографії рослин з різними суцвіттями.

Тип уроку, комбінований.

Хід уроку

 І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Біологічний диктант.

1. Квітка – це видозмінений …………..

2. В центрі квітки знаходяться …………….

3. Головні частини квітки – це …………

4. Навколо головних частин розміщена ……………

5. Подвійна оцвітина – це наявність у квітки ……………

6. Квітки розвиваються на …………………

7. Квітконіжка розширяється в …………………

8. Кожна тичинка складається з ………………..

9. Маточка складається з ………………..

10. Всередині зав’язі знаходяться ………………

11. Двостатевими називаються квіти, що мають …………

12. Одностатевими називаються квіти, що мають ……….

Поясніть, навіщо рослині потрібна квітка.

Чи всі квітки мають однакову будову? Яку будову має квітка?

Завдання для роботи на дошці. Намалюйте схему будови квітки, маточки, тичинки, покажіть складові частини.

Завдання для карток:

1. Наведіть приклади правильних і неправильних квіток, одностатевих і двостатевих.
2. Які рослини називають однодомними і дводомними? Наведіть приклади.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Прослухайте вірш і поміркуйте, про що йде мова?

Мідь і граніт, земля і океани

Не вистоять під натиском часу,

Тож як твою оборонить красу,

Тендітна Квітко, витворе весняний?

В.Шекспір.

Демонстрування  фотографій квітучих рослин: конвалія, жито, кукурудза, вишня, бузок, кульбаба, морква або інших, для яких характерно наявність суцвіть.

      Проблемне запитання: Порівняйте будову даних рослин, зверніть увагу, що їх відрізняє від таких рослин, як гарбуз, тюльпан, троянда. (Учні висувають припущення: у цих рослин спільне і водночас відмінне від інших те, що пагін закінчується не поодинокою, досить великою квіткою, а кількома чи навіть багатьма, значно дрібнішими.)

Пояснення. Сьогодні на уроці ми розглянемо, що таке суцвіття, які є суцвіття, як вони утворені, та поміркуємо, у чому їхнє практичне значення.

  Тема нашого уроку      «Суцвіття»

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Квітки, які розміщені не поодиноко, утворюють суцвіття.

Суцвіття – це сукупність квіток, розміщених у певному порядку, що мають спільну вісь.

Це один пагін або система пагонів, що мають квітки. У суцвіттях є різна кількість квіток: від кількох штук до кількох тисяч.

У комахозапильних рослин квітки зібрані в суцвіття, які добре помітні на відстані (наприклад, соняшник).

У вітрозапильних рослин наявність суцвіть підвищує попадання пилку на маточку (пшениця). У суцвіттях утворюється більша кількість плодів, ніж в окремих квітках, а це сприяє зростанню чисельності виду та його поширення.

 Суцвіття можуть бути простими і складними.

Клас поділено на дві групи

(самостійна робота з підручником, виписати назви суцвіть та навести приклади рослин, яким притаманні ці суцвіття)

Прості суцвіття мають нерозгалужену квіткову вісь, на якій розміщуються квітки. До них належать китиця, колос, початок, щиток, зонтик, кошик, головка:

• китиця — на видовженій головній осі сидять на квітконіжках окремі квітки (конвалія, черемха, люцерна, біла акація);
• колос — на видовженій головній осі розміщені сидячі квітки без квітконіжок (подорожник, вербена, орхідеї);
• початок — колос із товстою, м'ясистою віссю

            (лепеха, жіноче суцвіття кукурудзи — качан);

• щиток простий — це суцвіття, в якого нижні квітконіжки довші, ніж верхні, і квітки розміщуються майже на одній висоті (яблуня, груша, глід);
• зонтик простий — головна вісь вкорочена, квітконіжки всіх квіток начебто виходять з її верхівки і мають майже однакову довжину; тому квітки розміщуються майже на одній висоті, утворюючи купол    (первоцвіт, цибуля);
• кошик — суцвіття з розширеною блюдцеподібною віссю, на яких розміщуються квітки без квітконіжок. Зовні кошик вкритий обгорт­кою з верхівкових листків                    

          (соняшник, кульбаба, айстра, волошка);

• головка — головна вісь потовщена і вкорочена, на ній тісно скупчені квітки на коротких квітконіжках або без них (конюшина, миколайчики).

Складні суцвіття характеризуються тим, що головна вісь у них галузиться. Це волоть (складна китиця), складний колос, складний щиток, складний зонтик і сережка:

•   волоть — головна вісь на різній висоті дає відгалуження, які, в
свою чергу, можуть також галузитись, утворюючи китиці, колоски або
інші суцвіття (просо, рис, овес, тонконіг, бузок, виноград, полин);

• складний колос — на головній осі колосоподібно розташовані колоски (пшениця, жито, ячмінь, житняк);
• складний щиток має головну вісь, яка галузиться за типом про­стого щитка (горобина, бузина, калина);
• складний зонтик — бічні осі розгалужуються за типом простого зонтика, але закінчуються розгалуження не окремими квітками, а простими зонтиками (морква, кріп, борщівник);

Біологічне значення суцвіття зводиться до кращого забезпечення процесу запилення квіток.

V. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Виконання завдань практикуму.

А) Розгляньте малюнок і підпишіть назви суцвіть.

Б) Заповніть таблицю.

Типи суцвіть

2. Контрольно-оцінна бесіда: Що таке суцвіття? На які типи поділяють суцвіття?

У чому полягає значення суцвіть?

VІ. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, § 28, дати відповіді на запитання після параграфа.