Особливості екологічної обстановки
ПЛАН
Вступ
1. Особливості екологічної обстановки в Лубенському районі
А) Забруднення атмосферного повітря
Б) Забруднення водних джерел
В) Забруднення грунту
2. Заходи по збереженню навколишнього середовища
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Екологі́чна пробле́ма — це зміна природного середовища в результаті антропогенних дій, що веде до порушення структури і функціонування природних систем (ландшафтів) і призводить до негативних соціальних, економічних та інших наслідків.
Багато речей відповідає за стан держави, та найголовнішою з них є екологія країни. Екологія – це здорове життя людей, а тому й забезпечення гарного існування.
Земля, що живить нас, повітря, яким ми дихаємо, вода, яку п'ємо, щорічно зазнають величезних втрат від необдуманої дії тих, хто ними користується.
Величезна сільськогосподарська освоєність та невиправдана розореність земель, хижацьке ставлення людини до природи унеможливлюють стабільне існування нашої Землі.
Інтенсивний розвиток промисловості та сільського господарства визначають значною мірою техногенно-екологічний стан території.
Незбалансований протягом довгих років розвиток народного господарства, верховенство відомчих інтересів обумовили екстенсивний характер природокористування, погіршення стану навколишнього середовища
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Питання екологічної безпеки та, у зв'язку з цим, природоохоронної діяльності в Українській державі є пріоритетними.
Стаття 50 Конституції України наголошує, що "кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена".
Стаття 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" основними принципами охорони навколишнього природного середовища в Україні визначає: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; екологізацію матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій; збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів; науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; обов'язковість екологічної експертизи; гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду; науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище; безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності; стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної змінності територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку; поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища; вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.
Особливості екологічної обстановки в Лубенському районі
Екологічні проблеми Лубенського району здебільшого обумовлені антропогенним впливом на довкілля і вирізняються інтенсивністю їх прояву на різних територіях регіону.
У Лубенському районі стан навколишнього природного середовища протягом останніх років залишається стабільним, враховуючи незначну динаміку змін більшості показників, що характеризують стан довкілля, за відсутності техногенних та природних надзвичайних подій і явищ.
Порівняно з загальним екологічним станом України Лубенщину можна розглядати як куточок екологічного благополуччя. Проте в межах району відбуваються негативні природні і соціальні процеси, що робить екологічний стан складним.
Найбільший антропогенний вплив на навколишнє середовище в сучасну епоху чинить транспорт, промисловість, енергетика, сільське господарство.
Транспорт належить до головних забруднювачів атмосферного повітря, водоймищ і грунтів. Відбувається деградація екосистем під впливом транспортних забруднень, особливо інтенсивно на урбанізованих територіях. Гостро стоїть проблема утилізації і переробки відходів, що з’являються при експлуатації транспортних засобів. Для потреб транспорту у великій кількості споживаються природні ресурси. Вихлопні гази автомобілів містять більш ніж 200 хімічних сполук-продуктів згорання палива, більшість з яких токсичні.
Забруднення атмосферного повітря
Найбільшим джерелом забруднення атмосферного повітря є автотранспорт – який викидає більше половини від усіх зареєстрованих викидів.
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить про їх зростання, тому головними завданнями в галузі охорони атмосферного повітря мають бути заходи по утриманню валових показників викидів на рівні оптимально можливих за рахунок впровадження екологічно безпечних технологій, підвищенню ефективності роботи установок очистки газу, обмеженню використання етильованого бензину, впровадженню каталізаторів відпрацьованих газів на автотранспортних засобах, поліпшенню стану автомобільних доріг, переведенню автотранспорту на газове пальне.
Загальна кількість забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у 2007 році становила 2320,0 тонн., за 2008 рік – 2399,0 тонн, у 2009 році – 2116,5 тонн, у 2010 році передбачається близько 2200,0 тонн.
Зменшити забруднення атмосфери підприємствами району можна при умові заміни застарілого обладнання та технологій на менш енергоємні та маловідходні, заміни або реконструкції існуючих пилогазоочисних установок, додержання режимів та правил їх експлуатації, своєчасного проведення еколого-теплотехнічних налагоджувальних робіт.
Забруднення водних джерел
Стан води в річках за останні роки суттєво не змінюється, спостерігаються незначні перевищення граничне допустимих концентрацій по біологічному та хімічному споживання кисню, заліза, марганцю. Кисневий режим здебільшого задовільний.
Річка Сула від межі з Сумською областю протікає по території 4-х районів (195 км), впадає в Кременчуцьке водосховище.
В створі на межі Полтавської і Сумської областей спостерігаються перевищення заліза, але в цілому якість води річки не погіршилась, залишаючись на рівні попереднього року.
На території області в р.Сулу впадає р.Удай, яка за даними аналітичних досліджень не погіршує її стану.
Нижче м.Лубни в р.Сула скидаються недостатньо очищені стічні води з очисних споруд ДП ”Екологія” фірми ”Валтекс” (об’єм скиду – 836 тис.м3/рік) і Лубенського ВУВКГ (об’єм скиду – 1101 тис.м3/рік), які негативно впливають на якість води по завислих речовинах.
Кисневий режим – задовільний. Значних змін якості води в гирлі р.Сула у порівнянні з попереднім роком не відбулося.
Річка Удай є правою притокою р.Сула. Протікаючи по території Полтавської області від кордону з Чернігівською областю і до гирла (129 км), вона впадає в р.Сула на території Лубенського району (с.Березоточа)
На стан річки Удай негативно впливає скид з Пирятинських госпрозрахункових очисних споруд (об’єм скиду – 408 тис.м3/рік) по завислих речовинах.
Влітку в річці спостерігалося різке зниження вмісту розчиненого кисню до 2,1 мгО2/л.
Забруднення грунту
Основними негативними наслідками сільськогосподарської діяльності людини є збідніння і виснаження родючих українських чорноземів, промислове забруднення ґрунтів та інтенсивне освоєння цілинних земель, широке розповсюдження монокультур, застосування азотних і нітратних мінеральних добрив
В останні роки відбувається зменшення вмісту гумусу в ґрунтах району. Причиною цієї деградації є значна розораність земель, насиченість технічними культурами, особливо соняшником, застосування важкої техніки, недодержання сівозмін, недостатнє внесення мінеральних та органічних добрив. Загрозу для навколишнього середовища складають заборонені до застосування, непридатні та невідомі хімічні засоби захисту рослин,.
Проблемним питанням, яке необхідно терміново вирішувати є утилізація заборонених та непридатних пестицидів і агрохімікатів, яких в районі налічується 15,31 тонн.
Висока розораність території, недостатня площа захисних лісових насаджень, порушення інших агротехнічних вимог призвели до посилення ерозійних процесів
Проблема смітників стоїть перед людством, мабуть, з того самого часу, як воно з’явилося на землі, і чим далі, тим вона стає серйознішою.
На сьогодні проблема смітників – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища. Ця проблема настільки нагальна не тільки в районі , а й у всьому світі, що навіть з’явився такий вислів" відходи беруть нас за горло".
У кожному людському помешканні утворюється величезна кількість непотрібних матеріалів та виробів, починаючи від старих газет та журналів, порожніх консервних банок, пляшок, харчових відходів, обгорток та упаковок, закінчуючи битим посудом, зношеним одягом та поламаною побутовою чи офісною технікою. Кожного дня ми змушені стикатися з відходами: вдома, на вулиці, біля торгових точок. Всюди нас оточують папірці, обгортки з пластика, скло, целлофан.
Із зростанням кількості міст та промислових підприємств постійно збільшується кількість відходів. Промислові і побутові відходи створюють безліч проблем, таких як транспортування, зберігання, утилізація та ліквідація.
Сміття утворюється і накопичується не лише у житлових приміщеннях, а й у офісах, адміністративних спорудах, кінотеатрах і театрах, магазинах, кафе й ресторанах, дитячих садках, школах, інститутах, поліклініках та лікарнях, готелях, на вокзалах, ринках чи й просто на вулицях.
Викидаючи сміття, люди порушують один з основних екологічних законів кругообіг - речовин у природі. Адже, вилучаючи з природи чимало речовин, людина змінює їх до невпізнанності повертає у природу у вигляді сміття, яке не розкладається на вихідні речовини природнім шляхом.
Таке значне зростання кількості відходів - результат, передусім, зміни способу життя людей та надзвичайного поширення предметів одноразового використання. Нерегулярне вивезення побутових відходів, накопичування їх в міських кварталах викликає неприємний запах та сприяє розмноженню мух - перенощиків різних інфекційних захворювань.
Масовим явищем стає поява несанкціонованих сміттєзвалищ в лісопосадках, на узбіччях автодоріг, в лісових масивах району. Щорічно на території району ліквідовується до 70-ти таких сміттєзвалищ.
У більшості сільських рад району не виділяються кошти з місцевих бюджетів для приведення існуючих сміттєзвалищ до вимог санітарно екологічного законодавства та проведення їх паспортизації, не організовані пункти збору вторинної сировини
Промислові відходи утворюються в основному на 10 підприємствах в загальній кількості близько 11т. тонн, з яких 95 % утилізуються або використовуються як сировина для інших галузей (для підживлення землі, відгодівлі свійської худоби, в зернопереробної промисловості, вимощування ґрунтових доріг). Високо небезпечні відходи першого та другого класу небезпечності (відпрацьовані люмінесцентні лампи, акумуляторні батареї та електроліт, відпрацьовані масла) та ресурсоцінні, помірно і малонебезпечні відходи третього та четвертого класу небезпеки збираються на підприємствах та по мірі накопичення передаються на утилізацію на спеціалізовані переробні підприємства.
Не вирішені проблеми належного зберігання та утилізації побутових відходів. Практично всі звалища створені і функціонують без належного проектного обґрунтування. Найпоширенішим методом зменшення негативного впливу промислових відходів на довкілля є складування їх на звалищах.
Заходи по збереженню навколишнього середовища
Рішенням районної ради затверджено Програму з охорони, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Лубенського району на 2008-2012 роки, яка містить перелік заходів по поводженню з відходами. По можливості, з фондів охорони навколишнього природного середовища, бюджетів сільських рад та обласного бюджету виділяються кошти з метою упередження аварійних ситуацій на об’єктах житлово-комунальної галузі району. Відпрацьовується програма поводження з твердими побутовими відходами Лубенського району на 2008 – 2012 роки.
Курс на євроінтеграцію України вимагає виконання в повному обсязі Плану дій Україна-ЄС, який у сфері охорони навколишнього середовища, зокрема, передбачає реалізацію заходів для забезпечення створення умов якісного управління у сфері навколишнього середовища та започаткування їхнього впровадження; заходів для запобігання погіршенню стану навколишнього середовища, захисту здоров'я людей, досягнення раціонального використання природних ресурсів, відповідно до зобов'язань Йоханесбурзького саміту; розширення співробітництва у сфері навколишнього середовища. Тому природоохоронна робота є важливою загальнонаціональою справою і вимагає консолідованих зусиль як владних структур, так і громадськості.
Висновок
Підсумовуючи, можна зазначити, що довкілля Лубенщини на сьогодні перебуває в задовільному стані, можливості природних ресурсів до самовідтворення ще не вичерпані, хоча достатньо є проблем, які можуть привести до непоправних негативних змін, якщо не вживати дій для їх своєчасного розв'язання.
Потенційна небезпека техногенних аварій швидко наростає під впливом збільшення рівня зношеності основних фондів, рівня концентрації промисловості на окремих територіях, ступеня складності великих технічних систем. Тому безпека населення району, середовища його проживання стає найважливішою характеристикою якості життя. Аналіз місця і ролі потенційно-небезпечних виробництв в господарському комплексі показує, що вони інтегровані в загальну структуру економіки, прямо чи опосередковано пов’язані з усіма видами людської діяльності і їх неможливо виключити із сфери виробництва.
Екологічна ситуація в районі в порівнянні з попереднім періодом суттєво не змінилася. Останнім часом основною позитивною тенденцією є забезпечення населення якісною питною водою та реконструкція каналізаційно-очисних споруд на що направляються значні матеріальні ресурси.
Відповідно до «Державного класифікатору надзвичайних ситуацій ДК 019-2010», Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.04 р. № 368 та наказу МНС України від 22.04.03 р. № 119 «Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій» в період з 2009 року надзвичайних ситуацій на території району не зафіксовано.
Проводилися роботи щодо ліквідації наслідків снігових заметів, гасіння місць тління залежів торфу та знешкодження вибухонебезпечних предметів.
Проблема, на розв’язання якої необхідно спрямовувати зусилля, полягає у забезпеченні оперативного та своєчасного реагування на попередження і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, своєчасного оповіщення населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.
Пріоритетом в роботі являється поліпшення екологічної ситуації в районі, яка є важливою складовою екологічної політики, орієнтованою на створення безпечних умов життя людини та відновлення природного середовища, розширення природоохоронних зон шляхом створення заповідних територій.
Основною ціллю є відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистем району, екологічно-безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захист природних ресурсів від забруднення і виснаження.
Лубенський район здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу. Але тільки у співпраці та порозумінні людини з природою можливо забезпечити майбутнє.
Людина повинна зрозуміти, що вона є частиною природи. Тому знищуючи природу, вона знищує себе та своє буття на планеті.
Список використаної літератури
- Юрченко Л.І. Екологія. – К. : Професіонал, 2009
- Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249.
- Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.
- Основи екології. – К., 2001.
- Ляшенко Д. Глобальні проблеми сучасності. // Географія та основи економіки в школі. - 2004. - №2.-С.25-29.
- Олійник Я. Глобальні проблеми людства: Контексти виникнення// Краєзнавство. Географія. Туризм.. -2006. -№ 38. - С. 3-4