Тема: Глобальні проблеми людства.
Мета: допомогти учням установити, у чому полягає суть поняття „глобальні проблеми людства”; які причини їх виникнення; усвідомити, що їх ігнорування загрожує існуванню людства як біологічного та соціального виду; відчути власну залежність від існування глобальних проблем людства; ознайомити їх з можливими шляхами вирішення.
Тип уроку: урок – конференція.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
П. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.
Бесіда за запитаннями.
1. Як людство впливає на географічне середовище?
2. Чи завжди людська діяльність сприяє виживанню людини
як виду?
3.Яка небезпека (небезпеки) найбільше загрожує людству?
Планеті?
ПІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
Розповідь учителя.
У XX ст. всі галузі суспільної діяльності розвивалися небувалими раніше темпами, саме тому і соціальні зміни стали більш глибинними. Крах колоніальних імперій, успіх національно-визвольного руху, утворення незалежних держав продемонстрували органічний зв'язок внутрішньодержавних і загальносвітових процесів, прискорили міжнародний поділ праці, тобто формування єдиного світового господарства, єдиної світової економіки — глобального світу.
Визначальний вплив на ці процеси мала НТР, яка змінила продуктивні сили таким чином, що їх вплив на навколишнє середовище набув катастрофічних масштабів. Так з'явилися глобальні, тобто загальнопланетарні проблеми
|
|
1-й - учень
Сучасне світове господарство характеризується тісним процесом взаємодії суспільства і природи. У результаті такої взаємодії руйнуються взаємозв'язки компонентів природних комплексів, порушується природна рівновага. За сучасних масштабів виробництва кількість викидів за одиницю часу перевищує можливості їхньої нейтралізації природою. Виникли проблеми, які торкаються взаємин між суспільством і природою, між окремими країнами, питання спільного розв'язання ресурсозабезпеченості. Такі проблеми мають глобальний характер. Поняття «глобальний» (від франц. «gІоЬа1» - загальний, від лат. «fІоЬиs» - куля) - означає всесвітній, загальний. Подібні проблеми називають глобальними з кількох причин:
- вони стосуються всього людства і торкаються інтересів і доль усіх країн
і народів; - вони завдають значних економічних і соціальних збитків;
- для їхнього розв'язання потрібно співробітництво у світовому масштабі, спільні
дії всіх країн і народів.
2 -й- учень
Кількість глобальних проблем різна. Вчені налічують від 10 і більше 40 глобальних проблем. У другій половині XX ст. фахівці провели класифікацію глобальних проблем, об'єднавши їх у декілька груп. До першої групи відносяться проблеми політичного, соціального та економічного характеру (збереження миру на Землі, забезпечення пропорційного розвитку господарства світу); до другої групи віднесені проблеми природно-економічного характеру (економічна, екологічна, сировинна, продовольча, освоєння Світового океану); до третьої групи віднесені проблеми соціального характеру (демографічна, міжнаціональна, охорона здоров'я, регіональні конфлікти, проблеми біженців); у четверту групу потрапили проблеми наукового характеру (мирне освоєння космосу, дослідження внутрішньої будови Землі, довгострокові кліматичні прогнози).
У XXI ст. прогнозується загострення продовольчої проблеми, проблеми забезпечення водою, ліками, сировиною, енергетичними ресурсами.
IV. Вивчення нового матеріалу
Склад учасників конференції: доповідачі (за числом глобальних проблем), інші учні — «кореспонденти», що пропонують після доповідей питання для обговорення.
Розповідь учителя.
Глобальні проблеми торкаються всього людства загалом і кожної ;
людини окремо і вимагають негайного розв'язання. Ось далеко не повний перелік цих проблем:
- проблема запобігання новій світовій війні;
- проблема забезпечення господарської діяльності природними ресурсами ,
- проблема забруднення навколишнього середовища;
- демографічна проблема;
- проблема відсталості країн; що розвиваються.
1-й доповідач.
Глобальних проблем, з якими людство зіткнулося в XX ст., дуже
багато. Яка ж з них вимагає першочергового розв'язання? Це проблема запобігання війні, тому що у світі, що нагромадив таку кіль кість ядерної зброї і розробив ядерні технології, локальний вій ськовий конфлікт в будь-який момент може стати глобальним, загальним. Обмежити вплив ядерної катастрофи на навколишнє середовище неможливо, що довела аварія на Чорнобильській АЕС, тому застосування ядерної зброї просто знищить все живе на плане ті, і всі інші проблеми втратять сенс. Розв'язання глобальної про блеми війни вимагає припинення гонки озброєнь і роззброєння. Звернемося до цифр. На початку 1990-х рр. щорічно у світі на військові потреби витрачався 1 трлн. долар.— стільки ж коштував весь світовий ринок послуг, в три рази більше — повний оборот світової зовнішньої торгівлі. Уявіть, як змінили б обличчя нашої планети ці кошти, вкладені в розв'язання інших глобальних проблем.
За статистичними даними, за період з 3600 р. до н.е. відбулося більше 14500 великих і малих воєн, у ході яких загинуло, померло від ран, голоду, епідемій понад 3,6 млрд чоловік. Трагічними були Перша і Друга світові війни. У ході Другої світової війни загинуло 55 млн чоловік, у ній брали участь 72 країни, в арміях яких було близько 110 млн чоловік. На зміну загиблим приходили нові покоління, але сьогодні такої гарантії більше немає. Сім країн мають ядерну зброю, 35 країн мають хімічну зброю, 15 країн мають технологію виробництва біологічної зброї, 20 країн можуть самостійно виробляти балістичні ракети.
Кореспондент.
Чи можна назвати країни світу, які лідирують за обсягом військових
витрат?
1-й доповідач.
Майже половина світових військових витрат припадає на дві держави — США і Росію Деякі країни, насамперед учасники довготривалих військових конфліктів (зона Персидської затоки. Північна Ко рея та інші), витрачають на військові потреби понад 10 % свого ВВП.
П'ять держав сучасного світу є «ядерними»: США, Росія, Франція, Велика Британія, Китай. Їх ядерні арсенали становлять потенційну небезпеку.
| Наприкінці XX ст. зовнішньополітична конфронтація поступово стала витіснятися прагненням до взаєморозуміння і співпраці. У 1988р. США і СРСР уклали договір про ліквідацію ракет середнього радіуса дії. У 1994 р. від статусу ядерної держави першою відмовилася Україна яка на той момент володіла третім за потужністю ядерним потенціалом у світі. Слідом за Україною від ядерної зброї відмовилися Казахстан і Білорусь.
Однак на планеті, на жаль, продовжують існувати так звані «гарячі точки» — райони військових конфліктів: Близький Схід, район Персидської затоки, Індокитай, Латинська Америка, Африка (Ефіопія, Судан, Сомалі, Мозамбік, Руанда), Кавказ, Балкани, Північна Ірландія.
Розв'язання військової напруженості вимагає не тільки роззброєння, але і готовності конфліктуючих сторін до ведення переговорів і певних взаємних поступок.
2-й доповідач.
Демографічна проблема — що це таке? Звернемося до визначення: демографія — наука про закономірності відтворення населення в суспільно-історичній обумовленості цього процесу. Демографія, як будь-яка наука, використовує свої методи отримання інформації і оперує такими різновидами даних:
— аналіз населення за віком, родинними відносинами, фізичними умовами, етнічними групами, родом занять і громадським станом. Цей аналіз дозволяє визначати розмір і густоту окремої верстви населення;
— зміна кількості населення внаслідок народження і смерті, якості населення — внаслідок шлюбу,
- статистика переміщень населення і результатів цих переміщень у відношенні до економічних умов життя;
- статистика злочинів, незаконних дій, самогубств;
- рівень освіти населення;
- економічна і соціальна статистика, в тому числі в галузі страхування.
Якщо демографія — настільки різностороння наука, яку саме глобальну проблему прийнято називати демографічною? Кількість населення Землі постійно зростає і вже перевищила 6 млрд. чол. викликавши демографічну проблему перенаселення. Початком цієї проблеми став демографічний вибух 1950 - 1960_-х рр.. у країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Переважна більшість населення сучасного світу мешкає в країнах, що розвиваються, і частка цих країн у світовому населенні постійно зростає.
Сама лише зростаюча кількість населення світу не є позитивним
чи негативним фактом. Проблема полягає в тому, що зростання
кількості населення за темпами перевищує економічний і соціальний розвиток, тобто збільшується кількість безробітних, бідних, безграмотних, людей, що голодують, гіршає якість життя.
Загалом у світі спостерігається стійка тенденція зниження темпів природного приросту населення, однак в окремих країнах і регіонах високі темпи зростання населення призвели до ускладнення демографічної ситуації. Вирішити проблему можливо за допомогою проведення відповідної державної демографічної політики. Індія і Китай, наприклад, проводять демографічну політику скорочення народжуваності, підвищуючи мінімальний вік вступу до шлюбу, видаючи дозвіл на народження дитини, вводячи фінансові санкції.
Кореспондент.
Чи існує демографічна проблема в нашій країні?
2-й доповідач.
Україна стоїть перед проблемою «старіння нації», однак в даний момент можна відзначити як позитивну тенденцію певну стабілізацію.
3-й доповідач.
Проблема забезпечення господарської діяльності природними ресурсами — ровесниця самої господарської діяльності людини. Турбота про запаси необхідних ресурсів не тільки на даний момент, але і на перспективу завжди була властива людям, однак у наш час споживання ресурсів досягло величезних масштабів і продовжує зростати.
Чи зможе людство забезпечити себе необхідними ресурсами в самому найближчому майбутньому?
|
|
Це питання гостро стало в 1970-х рр., коли нафтова криза, що вибухнула, передусім позначилася на транспорті, а потім — і на світовій економіці, загалом . Першим відреагувало автомобілебудування, запропонувавши нові економічні моделі, які виготовлені з меншої кількості дефіцитних матеріалів (передусім металів) і споживають меншу кількість пального. Інші галузі перейняли практику ресурсозберігання і мінімізації, відкривши широку дорогу впровадженню мікротехніки.
Проведені розрахунки довели, що абсолютної нестачі мінераль
них ресурсів на даний момент не існує і не передбачається в перспективі. Однак є відносна обмеженість сировинних ресурсів, яка
зумовлена можливостями геологорозвідки, погіршенням природно-
географічних умов видобутку багатьох видів мінеральної сировини,
складностями її доставки з місць розробки, зазвичай віддалених
від районів споживання, нерівномірністю розміщення запасів тощо.
Кореспондент.
Як можна вирішити сировинну проблему або хоча б зменшити її гостроту?
3-й доповідач.
Шляхи вирішення сировинної проблеми не тільки розроблені, але і досить активно використовуються розвиненими країнами. Мова іде про впровадження нових ресурсозберігаючих технологій і технологічних процесів, раціонального використання ресурсів у виробництві (наприклад, питна вода не повинна використовуватися для промислових потреб, а метали — там, де їх можна замінити пластмасами, тощо), використання повторної сировини.
4-й доповідач.
Проблема відсталості країн, що розвиваються, на перший погляд, не сильно торкається інтересів держав з більш високим рівнем соціально-економічного розвитку. Однак ми живемо в епоху глобального світу, де відділити себе від своїх близьких або далеких сусідів просто неможливо. Яким же чином відсталість деяких країн позначається на всьому світі? Існує кілька аспектів цієї проблеми.
1. Екологічний: економічна відсталість країн, що розвиваються, перешкоджає розвитку екологічної діяльності, тим самим порушуючи всесвітній екологічний баланс. Так, хижацьке знищення екваторіальних лісів Африки і Латинської Америки скорочує «зелені легені» планети, виробництво чавуна в Китаї призводить до забруднення атмосфери, гідросфери і ґрунтів тощо.
2. Епідеміологічний: часто саме на території країн, що розвиваються, виникають вогнища епідемій, які звідти розповсюджуються на території інших країн, загрожуючи здоров'ю людства. Низький рівень розвитку медицини і соціального захисту в цих країнах не тільки не перешкоджає поширенню інфекційних захворювань, а навіть сприяє мутаціям хвороботворних мікроорганізмів, підвищенню їх життєстійкості та небезпечності.
3. Міграційний: низький рівень життя і напружена військово- політична обстановка в країнах, що розвиваються, стають основними причинами зростання потоку біженців. Громадяни країн, що розвиваються, іноді практично вимушені емігрувати до інших країн, порушуючи обмеження на в'їзд. Нелегальні іммігранти (наприклад, а Грузії, Вірмени, Мексики, В'єтнаму тощо) провокують активізацію злочинної діяльності — контрабандних перевезень людей.
4.Правоохоронний:слабкий розвиток економіки не дозволяє нормально працювати правоохоронним органам країн, що розвиваються, внаслідок чого підвищується рівень злочинності.
5.Культурний: перенаселення, низька якість життя призводять
до знищення історичних цінностей. В Індії, наприклад, для сплати
зовнішнього боргу були переплавлені на злитки тисячі найунікальніших творів мистецтва. Широко відома «піратська» спеціалізація
деяких поселень в Азії: багато поколінь «розкрадачів гробниць»
продають історичні цінності, здобуті варварським способом, іноземним туристам.
У результаті ми стикаємося із загальною проблемою гальмування, стримування загальносвітового поступального розвитку.
Кореспондент.
Як світова спільнота може пом'якшити проблему відсталості країн, що розвиваються?
4-й доповідач.
Різні міжнародні організації і фонди надають посильну матеріальну і гуманітарну допомогу: засновують спільні підприємства, інвестують капітал, розвивають індустрію туризму, навчають кадри.
5-й доповідач.
Чверть віку назад було відмічено різке погіршення якості навколишнього середовища — забруднення повітря, гідросфери і ґрунтів, зростання шумових навантажень, засмічення відходами людської життєдіяльності великих територій, збіднення видового складу рослинного і тваринного світу. Так людство уперше зіткнулося з екологічною проблемою, що набула планетарних масштабів. Сучасна екологічна ситуація характеризується надзвичайною напруженістю, оскільки суть екологічних проблем полягає в конфлікті між зростаючою природоперетворювальною діяльністю людини і процесами, які регулюють динамічну рівновагу в біосфері. І Безумовно, навіть саме лише використання техніки в процесі і «обміну речовиною і енергією» між людиною і природою призводить до порушення балансу природних сил і ресурсів. Однак загроза екологічної кризи стала реальною через те, що індустріальний розвиток цивілізації довгий час проходив за принципом вседозволеності: вирубувалося стільки лісу, скільки вимагало виробництво; і через моду на хутро, шкіру або кість повністю знищувалися деякі види тварин; для потреб меліорації бездумно відбиралася кількість води, яку не можна було поповнити природним шляхом, тощо. Глобальність екологічної проблеми вимагає таких же глобальних, загальних дій.
Кореспондент.
Ви можете навести приклади таких дій?
5-й доповідач.
Вдалим прикладом може служити ряд міжнародних договорів, що охороняють Світовий океан: заборона на поховання в його водах радіоактивних відходів, мораторій на видобуток зникаючих видів китів, морських видр — каланів та інші угоди.
Кореспондент.
Чому екологічна проблема одна з найгостріших проблем людства?
5-й доповідач.
На кожного жителя Землі припадає більше 20 тонн на рік промислових та інших відходів.
В атмосферу щорічно потрапляє більш 200 млн тонн окислів сірки та азоту - складних забруднювачів, особливо шкідливих для людей. Велику небезпеку несуть людству промислові аварії. У квітні 1986 р. на Чорнобильській АЕС відбулася найбільша глобальна екологічна катастрофа техногенного походження. У взаєминах між суспільством і природою відбувся якісний стрибок, коли господарські навантаження почали перевищувати можливості природних систем до самоочищення. У результаті погіршився стан навколишнього середовища.
Основними напрямками погіршення якості навколишнього середовища є:
- Парниковий ефект. Діяльність людей порушує природну рівновагу в атмосфері. Надлишки вуглекислого газу від згоряння вугілля, нафти, природного газу зосереджуються в атмосфері і утримують багато тепла. Фахівці стверджують, що за таких темпів накопичення до 2070 р. температура в середньому підвищиться на 3°С.
Найбільше потепління буде на полюсах. Це призведе до танення льоду у Світовому океані, що підвищить рівень води на 50 - 100 см. У результаті значні площі на Землі будуть затоплені. - Руйнування озонового шару. Озоновий шар утворився над поверхнею Землі дуже давно (570 - 400 млн років тому) на висоті від 10 до 50 км. На початку 70-х років XX ст. з'явилася загроза озоновому шару від господарської діяльності людини. А вже у 80-ті роки виникли «озонові діри» - руйнування озонового шару
(особливо над Антарктидою). Причиною цього є господарська діяльність людини і природні цикли. - Знищення лісів. Сучасне знищення лісів йде швидкими темпами. Особливо загрозливе становище в зоні тропічних лісів Амазонії, де щорічно вирубують близько 17 млн га. За таких темпів через 50 років може відбутися їхнє повне знищення. В Африці протягом XX ст. площа лісів скоротилася вдвічі. Ліси - це «легені планети», вони забезпечують Землю киснем. Наша планета втрачає лісовий покрив практично в усіх регіонах світу.
- Процес утворення пустель. Цей процес відбувається в результаті нераціональних і екстенсивних методів експлуатації ґрунтів, перевипасу худоби, знищення рослинності. Щорічно із сільськогосподарського виробництва вилучається близько
6 млн га земель. Особливо сильно процес утворення пустель проявляється у північних районах Африки. - Дефіцит прісних вод. Щорічно у водойми потрапляє величезна кількістьнеочищених стічних вод. До найбільш забруднених річок і озер світу відносять: Дніпро, Дунай, Волгу, Рейн, Сену, Міссісіпі, Аральське, Ладозьке, Балхаш, Великі північноамериканські озера.
ІV. Закріплення нових знань і умінь учнів
Бесіда за запитаннями.
1.Як можна підвищити середній рівень розвитку країн світу?
2. Які умови розв’язання продовольчої проблеми?
3.Що обумовило виникнення енергетичної проблеми?
4.Яку роль у розв»язанні глобальних проблем людства відіграють
міжнародні організації?
V. Підсумок уроку.
VІ. Домашнє завдання.