Сайт вчителя біології та хімії Чечельницької В.І.

Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [10]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Мої статті

Підсумковий урок

«Розмноження та розвиток рослин»

Мета:  узагальнити набуті знання про розмноження та розвиток рослин.; здійснити тематичну корекцію та виявити рівні навчальних досягнень учнів; формувати навички самооцінки.

(тестова перевірка знань, три варіанти,

кожне запитання – 0, 5 бала)

І варіант

  1. Під вегетативним розмноженням розуміють тип:

          а) статевого розмноження;

          б) нестатевого розмноження.

  1. Вони розвиваються з додаткових бруньок, які закладаються на корені:  а) кореневі паростки;   б) кореневища;   в) бульби.
  2. Бульбу мають:   а) тюльпан;   б) топінамбур;     

                в) валеріана.

  1. Кореневими паростками розмножуються:

            а) шипшина, акація біла, хрін;

           б) акація біла, хрін;      в) нарцис, шипшина.

  1. Живці бувають:  а) літні, зимові;    б) літні, зимові, весняні;   в) літні, весняні.
  2. Зимовими живцями вегетативне розмноження проводять у таких рослин:

            а) винограду, смородини, аґрусу (без листя);

           б) бегонії, глоксинії.

  1. Вегетативне розмноження можна провести за допомогою таких живців:      а) листкових, стеблових та кореневих;    б) листкових та кореневих;  в) стеблових та кореневих.
  2. Малину, сливу, вишню, айву розмножують:

    а) кореневими живцями;    б) листковими живцями;

      в) стебловими живцями.

  1. Для мохів та папоротей характерне розмноження за допомогою:     а) бульб;  б) вивідкових бруньок;

     в) кореневих паростків.

  1. Калину, виноград, аґрус можна розмножувати:

     а) відводками;  б) живцями;    в) кореневищами.

  1. Вегетативне розмноження, де прищепою є брунька з частиною деревини – це:    а) копулювання;    б) окулірування;   в) щеплення.
  2. Зрощування прищепи та підщепи однакової товщини – це:   а) копулювання;    б) окулірування;

     в) щеплення.

  1. Рослину, з якої беруть живець для щеплення називають:    а) підщепою;      б) прищепою.
  2.  Рослину, до якої прищеплюють живець називають:   а) підщепою;     б) прищепою.
  3. Органами вегетативного розмноження є:

     а) листок, бульба;  б) цибулина, кореневище;

            в) листок, бульба, цибулина, кореневище.

  1. Цибулину мають:    а) конвалія, лілія;   б) лілія, нарцис;     в) топінамбур, жоржина.
  2. Видами нестатевого розмноження є:   а) спорове, вегетативне;     б) вегетативне;    в) спорове.
  3. Генеративний орган – це:     а) квітка, стебло;

     б) квітка, листок;   в) квітка.

  1. Чашолистики разом із пелюстками утворюють:

      а) оцвітину;   б) віночок;   в) квітку.

  1. Головні частини квітки – це:    а) тичинки й маточки;    б) пелюстки та чашолистики;

     в) тичинки та пелюстки.

  1. Подвійну оцвітину мають:   а) жасмин, вишня;

    б) шипшина, жасмин, вишня.

  1. Маточка складається з:  а) приймочки, стовпчика, зав’язі;  б) приймочки, зав’язі;

   в) приймочки та стовпчика.

  1. Усі частини квітки розташовані на:  а) квітконіжці;    б) квітколожі;   в) стеблі.
  2. Квітка має тичинки і маточки у:   а) яблуні, кукурудзи, дуба;   б) яблуні, огірків, вишні;

    в) яблуні, шипшини, вишні.

ІІ варіант

  1. Одностатеві квітки – це ті, що мають: а) маточки;    б) тичинки;   в) маточки або тичинки.
  2. Однодомними рослинами є:   а) дуб, береза, огірок;    б) тополя, огірок;    в) тополя, дуб, береза.
  3. Залежно від будови квітки поділяються на:

      а) одностатеві;  б) двостатеві;

      в) одностатеві та двостатеві.

  1. Суцвіття мають такі рослини: а) ромашка, конюшина, морква;   б) горобина, шипшина;

     в) бузина, тюльпан.

  1. Суцвіття початок мають такі рослини:

  а) кукурудза, рогіз;   б) кукурудза; в) рогіз.

  1. Вишня, примула, цибуля мають таке суцвіття:

   а) простий зонтик;   б) складний зонтик;    в) щиток.

  1. Суцвіття китицю мають:  а) смородина, конвалія;

    б) черемха, конвалія;  в) капуста, конвалія, черемха, смородина.

  1. Пижмо, деревій мають суцвіття:  а) щиток;

  б) складний зонтик;  в) складний щиток.

  1. Утворення суцвіть – це пристосування:

     а) до запилення;   б) для краси;

           в) до приваблювання комах.

  1. Суцвіття складний колос мають такі рослини:

     а) пшениця, бузок, жито;    б) пшениця, жито;

           в) бузок, осот, пшениця.

  1. Розрізняють такі способи запилення:

           а) самозапилення;  б) перехресне запилення;

            в)  самозапилення та перехресне запилення .

  1. До комахозапильних рослин належать:

     а) петунія, матіола, яблуня;  б) яблуня, береза, вільха;

       в) петунія, тимофіївка, вишня.

  1. Характерні ознаки для вітрозапильних рослин:

 а) відсутність нектарників, великі пиляки, маточки з великими приймочками;

           б) відсутність нектарників;

           в) маточки з великими приймочками.

  1. Комахозапильні рослини мають:

           а) яскраву оцвітину, привабливий запах;

            б)  яскраву оцвітину, привабливий запах, зібрані у суцвіття квітки.

  1. Вітрозапильні рослини – це: а) вільха, соняшник, ліщина; б) вільха, ковила, береза, ліщина;

    в) береза, ліщина, тюльпан.

  1. Основні частини насінини – це:а) зародок;

           б) ендосперм, насінна шкірка та зародок.

  1. Подвійне запліднення у рослин відкрив:

     а) К.Л.Тімірязєв;  б) С.Г.Навашин;    в) І.В.Мічурін.

  1. Із заплідненої яйцеклітини розвивається:

   а) зародок насінини;  б) ендосперм; в) насінна шкірка.

  1. Квітковим рослинам властиве: а) подвійне запліднення; б) запліднення;  в) самозапилення.
  2. Насінина розвивається: а) після запилення;

    б) після запліднення;   в) після запилення та запліднення.

  1. Плоди здебільшого утворюються із:   а) зав’язі маточки;  б) інших частин квітки;

     в) яйцеклітини.

  1. Плід – це: а) вегетативний орган;

   б) генеративний орган; в) генеративний  та вегетативний орган.

  1. Плоди , які не мають насінини:

           а) утворилися при поганій погоді;

            б) утворилися без запліднення;

           в) утворилися без запилення.

  1. Плід ягода мають такі рослини:    а) горобина, черемха;  б) вишня, смородина;

   в) помідор, смородина.

ІІІ варіант

  1. Однонасінні плоди мають такі рослини:

            а) соняшник, вишня;

           б) соняшник, горох;

           в) огірок, вишня.

  1. М’ясисте супліддя мають:

           а) яблуко, апельсин, інжир;

            б) інжир, ананас, шовковиця;

           в) інжир, айва, шовковиця.

  1. Сухий плід біб мають такі рослини:

            а) біла акація, конюшина;

           б) квасоля, ріпа, біб;

           в) гірчиця, горох, квасоля.

  1. Соняшник, кульбаба та ромашка мають такий плід:   а) зернівка;    б) сім’янка;   в) кістянка.
  2. Всередині цього плоду є багато насіння, яке висипається через отвори:   а) коробочка;

     б) стручок;      в) сім’янка.

  1. Бавовник, мак та льон мають плід:    а) коробочка;

     б) стручок;   в) сім’янка.

  1. Плід яблуко мають такі дерева:а) яблуня;

     б) яблуня, груша;   в) яблуня, груша, айва.

  1. Плід, який має дерев’янистий оплодень, який не зростається з насіниною й лежить вільно:

       а) горіх;   б) сім’янка;  в) коробочка.

  1. У в’яза, клена плоди розповсюджуються:

     а) вітром;      б) самоскидання;  в) птахами.

  1. Найбільш простий спосіб поширення плодів та насіння – розкидання мають такі рослини:

            а) жовта акація, розрив-трава;

           б) жовта акація, вівсюг, ковила;

           в) розрив-трава, вівсюг.

  1. Поширення плодів тваринами характерне для:

           а) горобини, калини, черемхи;

           б) горобини, ліщини, верби;

           в) іван-чаю, калини, черемхи.

  1. Насінина утворюється з:   а) насінного зачатку;

    б) після запліднення;

     в) з насінного зачатку після запліднення.

     13. Квіти, які не мають ані тичинок, ані маточок, належать до: а) двостатевих;  б) одностатевих;

   в) нестатевих

  1.  До дводольних рослин належать:

           а) горох, грицики, морква;

           б) горох, морква, цибуля;

           в) гарбуз, конвалія, горох.

  1. Процес проростання насіння починається із:

   а) видовження зародкового корінця та перетворення на головний;   б) появи листочка    в) появи проростка.

  1. Для проростання насіння потрібні:   а) вода, повітря;   б) вода, повітря, тепло;

    в) тепло, вода, світло.

  1. Життєвий цикл рослин – це:

           а) сукупність стадій розвитку;

            б) розвиток від появи сходів до відмирання.

  1. Після сходів у злаків спостерігають такі фази:

           а) кущіння, вихід в трубку;

           б) кущіння, колосіння, цвітіння, утворення плодів;

            в) кущіння, вихід в трубку, колосіння, цвітіння, утворення плодів.

  1. У  дерев та чагарників весняне пробудження починається з:

            а) сокоруху, набрякання бруньок, появи листків;

           б) сокоруху, появи бруньок та листків;

           в) сокоруху та появи листків.

  1. Ріст – це:  а) збільшення маси;   б) збільшення маси та розмірів тіла;   в) формування організму, збільшення маси та розмірів тіла.
  2. Опаданню листків передує:

           а) руйнування хлорофілу;

           б) утворення відокремлюючого шару між основою і черешком листка;

            в) руйнування хлорофілу,  утворення відокремлюючого шару між основою і черешком листка.

     22.Схожість насіння – це його здатність:

         а) до проростання;

        б) протистояти захворюванням та шкідникам

        в) запасати поживні речовини

  1. Регуляторами росту рослин є:   а) гормони, вітаміни;  б) ферменти, гормони;

   в) гормони, вітаміни, ферменти.

  1. У квіткових рослин розвиток починається з:

     а) першого поділу заплідненої яйцеклітини;

        б) запліднення яйцеклітини;   в) зиготи.

 

 

 

 

 

Категорія: Мої статті | Додав: Malutka (17.11.2014) | Автор: Чечельницька В.І.
Переглядів: 753 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples

  • Сайт розробила:
    Чечельницька В.І.