Мета: Систематизувати раніше набуті знання учнів про лікарську сировину; забезпечити знаннями про строки збирання сировини, про роль для людини та у природі. Розвивати організованість і послідовність мислення, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки. Виховувати інтерес до предмету, культуру мовлення та письма, розумової праці.
Обладнання: гербарний матеріал, сула лікарська сировина.
Хід уроку
Природа є життя
А бачити життя –
Чи не найкраща
В світі насолода
Н. Забіла.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
Бесіда за запитаннями
1. Які види лікарської сировини ви знаєте?
2. Яких правил безпеки потрібно дотримуватися при збиранні сировини?
3. Які строки заготівлі сировини. Чому ?
ІІІ. Мотивація навчально – пізнавальної діяльності учнів.
Гордістю і прикрасою природи є ліси. Ліс – частина природи.
Без дерев, як без води чи повітря не може обійтися людина.
Ліс весною звеселяє, влітку прохолоду має, восени годує, взимку жар дарує.
Так говорить народна мудрість. Можна сміливо стверджувати – ліс дає людині саме життя. А чи ми завжди платимо йому тим самим ?
Дерева – наші найкращі помічники в боротьбі за оздоровлення навколишнього середовища. А скільки радощів та душевного спокою дарують нам їхня краса, аромат, лагідне шелестіння листя. І скільки людей приходить, щоб назбирати їхньої цілющої сировини, щоб вилікувати різні хвороби, які крокують поряд із людиною.
Це знайомі нам з дитинства дуб і береза, тополя і липа, верба і калина. Про деякі з них ми поведемо сьогодні мову. Та звернемо особливу увагу на лікувальні властивості лікарської сировини, яку збирають із дерев.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Стоїть Оленка
В неї хатка зелена
Тоненький стан,
Білий сарафан (Береза)
Білокора красуня. У якого дерева є ще такий чистий і світлий стовбур. За будь – якої погоди, в будь – який час незалежно від пори року, здалеку помітиш їх, впізнаєш, ні з яким іншим деревом не сплутаєш.
Учень. З давніх – давен , береза стала символом чистоти, невинності, ніжності. Вона оспівана в піснях, прославлена в живописі, згадують її в загадках, казках, легендах.
Над Дніпром жив один молодий красень Доброслав. Був він у матері – вдови один, тож стара жінка мала його за єдину опору в житті. Та сталось лихо. Напали на рідну землю вороги, і пішов Доброслав відстоювати рідну землю, захищати материнську старість. Не повернувся воїн з походу. Зрозумівши це, заплакала стара мати гірко схилилась на ворота і простояла так цілу ніч. А на ранок побачили люди на тім місці білокоре дерево. І тому, мабуть, що стояла хата при самому березі, то й назвали те дерево березою.
Берізко, берізонько, ти мавко лісова,
Зелені твої кіски вітрисько розрива
Стоїш ти при дорозі у травах і кущах
І білі свої ноги все миєш на дощах
Прошу Вас, із берези ви соку не точіть
Ви краще їй сестричку зелену посадіть,
Ви краще їй шпаківню повісьте на гілках,
Щоб прилетів до неї друг лісу, добрий птах.
Учитель. Березу називають, „зеленою аптекою” і вона заслуговує це почесне визначення. Можна перерахувати десятки хвороб, які виліковує настій березового листя, з березових бруньок і березовий дьоготь.
Бруньки з берези збирають рано на весні, коли вони не розпустилися і липкі від смолистих речовин. Бруньки, зібрані взимку, вважають у народі малоефективними.
З березових бруньок готують спиртову настойку. Цю настойку приймають при виразці шлунку, при нетравленні, розладах і різних болях у ньому, при хворобах шкіри, сечового міхура, при ревматизмі, а зовнішньо, для лікування ран.
Замість спиртової настойки вживають відвар з березових бруньок і п’ють при ревматизмі, екземі, ожирінні. Березове вугілля використовують як абсорбент при отруєнні важкими металами, харчовими і бактеріальними токсинами. Порошок березового вугілля корисний при дизентерії, підвищеній кислотності шлункового соку.
А ще важливе значення для людей має березовий сік.
Учень. Березовий сік – це без запаху солодкувата рідина, містить у собі глюкозу, фруктозу, вітамін С. Люди з давніх часів оцінили чудодійні властивості березового соку і застосовували в народній медицині. Тепер важко уявити, якою страшною хворобою була цинга. І тут рятувала береза, віддаючи свій живильний сік.
Учень. Сьогодні березовий сік знаходить широке застосування як освіжаючий зміцнюючий напій. І це зрозуміло. Адже з’являється він ранньою весною, коли багато овочів немає на столі. З березового соку роблять смачний квас і сироп.
Березовим соком настояним на чистотілі обмивають місця при висипаннях і пігментних плямах.
Учитель. Березовий сік вважається в народі кровоочисним засобом, оздоровлюючим кров. Вважається сечогінним, при хворобах з високою температурою. Напар – настій сушених листків використовують для компресів, додають у ванни, прикладають компресом на болючі місця кісток. Вважається, що всі березові продукти (бруньки, листки, сік) мають властивості позитивно впливати на обмін речовин, видаляти з організму всякий шкідливий бласт і шкідливі речовини.
І маленьку, і старенькі
Влітку, взимку на весні –
Завжди вдягнені гарненько
У зелені сукні ми.
Це звичайно ж сосна.
Її зелені пухнасті гілочки милують око, заспокоюють душу і в різнобарвності літа, і пізніше, коли рясним листопадом спадуть додолу багряні шати листяних дерев, особливо тоді, коли зимовий сон заколисує ліси.
Без зеленої барви – кольору святого Духа людині було б сумно переживати довгу зиму. Тож мудра природа залишила їй на радість вічнозелені кущі та дерева, серед них і сосну.
Учень. Наші предки знали: якщо дитина кашляє, якщо у неї хворі бронхи, легені, слід як найчастіше бувати з нею у сосновому лісі. Тоді й хвороба відступатиме. Навіть тим, хто страждав на таку тяжку недугу, як туберкульоз, завжди радили прогулянки у хвойному лісі.
Учень. Сосна дерево людей, які народились взимку, у другій її половині, і влітку – в серпні. Отже, якщо сосна – ваше дерево, відчувши втому, занедужування, притуліться до неї, попросіть сили і здоров’я. І дерево передасть вам енергію, зміцнить вас.
Учитель. З лікувальною метою заготовляють бруньки і готують чудодійний відхаркувальний чай. Чай має також дезинфікуючу дію, нормалізує роботу нирок, налагоджує сольовий обмін в організмі.
Відвар бруньок допомагає видалити із легень бруд, мокроту, застій у легенях виліковується повністю. Бруньки сосни допомагають позбутися болю у суглобах, лікують застарілі форми ревматизму (п’ють відвар, роблять ванни). Добре виводять воду з організму та налагоджують роботу нирок.
Ліки із бруньок сосни – чудовий кровоочисний засіб. Якщо на шкірі висипи, такі ліки допоможуть, бо діють дезинфікуюче.
Із берези можна зробити спеціальні ліки від кашлю для дітей. Для цього бруньки подрібнюють, заливають сиропом та настоюють. Виходить чудовий сосновий мед. Такі ліки приємні на смак і головне не завдають жодної школи.
Тепер ми знаємо, що соснова гілка у вазі – то не просто помешкання – вона чудово очищує, дизенфікує повітря. Якби ми більше знали про сосну, вміли користуватися нею, то віддавали б їй шану, піклувалися про неї та насаджували соснові ліси.
Учитель. Сьогодні ми іще поговоримо про такі дерева, як верба та калина.
Цвіт верби, прекрасне і зворушливе диво природи. Пухнасті вербові котики – символ краси. Навесні вони тішать надією і звеселяють наше серце. У природі кажуть : зацвіла верба – прийшла весна. Вербового квіту ждуть, як і самої весни, з нетерпінням. Ще в сиву давнину люди шанували вербу. Слов’яни вважали вербу символом родинного вогнища. Молодих обов’язково водили навколо куща лози. З вербою входили в життя, з нею веселились. А якщо ж ви знаєте про це дерево – символ України?
Учень. Верба поширена на всіх континентах. Виростаючи біля річок, ставків, природних джерел, вона є ніби позначкою води на землі. Тому колодязі, як правило копають там, де ростуть верби. „Де срібліє вербиця там здорова водиця”, - говорить прислів’я. А здорова вона тому, що речовини, які містяться в деревині, знезаражують воду.
Учень. Верба відіграла і важливу ритуально-обрядову роль. А народними уявленнями, гілочки верби, освячені у церкві в останню неділю перед Великоднем – Вербну неділю, набували магічних властивостей. Освячену вербу приносили і вдаряли нею членів сім”ї, найчастіше дітей, примовляючи: „Будь велика, як верба, а здорова, як вода, а багата, як земля”.
Учень. Верба – цілюще дерево. З лікувальною метою використовують кору, з дво або трирічних гілок, у яких містіться смоли.
Настій з вербової кори знижує температуру, діє як кровоспинний засіб. Вербова кора застосовується при ревматизмі, простудних захворюваннях, головному болі. Настій, відвар, порошок кори використовують при дизентерії, запаленні слизової оболонки шлунка.
Зовнішньо використовують для полоскання порожнини рота та горла, для ванн при пітливості ніг та шкіряних захворюваннях. Порошком кори присипають рани. При свербінні шкіри голови і лупі використовують відвар верби + лопуха + кропиви.
Учень. З особливою шаною і теплотою оспівує вербу син українського народу Шевченко Тарас Григорович, посадив гілочку верби у безводному степу на півострові Мангишлак і вона прийнялась, всупереч спекотливому диханню пустелі, перетворилась на могутнє дерево.
Коли на чорний шлях ступав,
Ішов на прогинання в неволю,
Гілочку вербову він підняв,
Обчімхав і забрав з собою
Поніс її і посадив
За фортом, в полі на пустелі,
З далека воду приносив
І пильно поливав щоднини.
Прийнялась і на весні
Зелене листя розпустила.
Ох, як же як була йому
Та деревина люба й мила.
Вчитель. А тепер послухайте:
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду.
Про що іде мова? Звичайно, про калину. Без верби і калини нема України. Немає села, де б не зацвів весною білим цвітом калиновий кущ. Калина навічно увійшла в народні пісні, поезію, легенди і є однією з найулюбленіших рослин народу.
Так, прекрасна калина в пісні, немов заквітчана дівчина. У народі живуть легенди про сміливих дівчат, які заводили у непрохідні хащі загони завойовників, прирікаючи їх на загибель. Саме в крові цих самовідданих дівчат нібито і зросли калинові кущі.
Плоди калини багаті на цукор, з них виготовляють чудовий мармелад та желе, вони гарна приправа до м”ясних страв і добра начинка для пирогів.
Споконвіку шанують калину як лікарську рослину. Від багатьох недругів використовують кору з молодих гілок. Препарати калинової кори мають в”яжучу, кровоспинну дію. Відвар кори використовують також, як антисептичний засіб.
Де під кригою терпне вода,
Нахилилась калина над ставом
Наче вдруге розквітла вона,
Припорошена снігом білявим,
Як під ніжним покровом фати
Чи дівиця, чи може, вдовиця
Захотіла ставок перейти
Але от провалитись боїться.
На цій ліричній ноті ми закінчуємо наш урок, багато цікавого ми для себе взяли, бо дерева так як і трави завжди приходять до нас на допомогу – лікувати хвороби та придають сили всим.
Шумлять дерева нашого краю даруючи людям прохолоду, свіжість, красу і затишок. Щедро віддають нам вони свої плоди, не вимагаючи нічого в замін, хіба що любові.
ІV. Закріплення нових знань і умінь учнів.
1.З яких рослин збирають бруньки, в який час?
2. з яких рослин збирають кору, в який час?
V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання.
|