Дійові особи: лікар Айболить, Вовк, Їжак, Лисичка, Зайчик, Кропива, Подорожник, Кульбаба, Конвалія, Ромашка, Суниця, Барвінок, Малина, Калина, Шипшина, діти.
Декорації: лісова галявина — дерева, кущі, пеньки.
На сцені під деревам сидить лікар Айболить в окулярах, одягнений у білий халат. Перед ним стіл, на якому стоять пляшечки з ліками, журнал для запису хворих, різне медичне приладдя.
Айболить. Я добрий лікар Айболить,
Я все лікую, що болить.
Лікую звірів та птахів.
Ще й маленьких дітлахів.
Кульгаючи, до лікаря підходить Вовк,
Вовк. Ой, лікарю, допоможіть,
Вовка бідного спасіть.
Швидко біг я через кладку
Та поранив собі лапку.
Айболить. Сідай, Вовче, я зараз тобі допоможу.
Кашляючи й тримаючись за голову, входить їжак.
Їжак. Кашель, голова болить,
Як же далі мені жить?
Дайте ліки від застуди,
їжачок слухняним буде.
Входить Лисичка, тримаючись за живіт, стогне.
Лисичка. Ох, болить мені живіт,
Зіпсувався апетит,
І не їм я, і не п'ю,
1 вночі зовсім не сплю.
Тримаючись за серце, іде Зайчик.
Зайчик. Болить серце в мене сильно,
Бо не можу бігать вільно.
Дуже я усіх боюсь,
1 ховаюсь, і трушусь.
Айболить. Зачекайте, я всіх вас вилікую, допоможу. Але спочатку скажіть, що вам краще: гіркі ліки чи духмяний терпкуватий напій з пахучих трав, плодів і ягід?
Звірі. Напій із трав!
Айболить. Гаразд, допоможе .мені вас вилікувати зелена аптека, мої вірні помічники —- лікарські рослини. Гей, друзі, прийдіть на допомогу!
Кропива. Стою, колихаюся, як торкнеш, то кусаюся. Ви впізнали мене? Я. Кропива, займаю у веснянім букеті трав почесне місце і відома кожному з дитинства своїми пекучими «укусами», коли ви необережно торкаєтеся мене. Але чи знаєте ви, що я широко застосовуюся в медицині для зупинення кровотечі й покращення властивостей крові? Також відвар кропиви використовують для зміцнення волосся.
Підходить до Вовка, дає пляшечку.
Кропива. Випий, Вовчику, це допоможе тобі зупинити кровотечу.
Подорожник. Я Подорожник.
Тоненьке стебельце біля доріжки,
На кінці його сережки,
На землі лежать листки.
Вам я як хороший друг,
Лікую рани ніг і рук.
Мене можна побачити і при дорозі, і на подвірї, І на городі, і в саду, і в лісі на галявині, і на лузі. Я надзвичайно цінна лікарська рослина, яку люди використовують здавна для загоєння ран, при шлункових захворюваннях, від застуди.
Підходить до Вовка, дає йому свій листочок.
Подорожник. Приклади, Вовче, його до рани на лапці, вона швидше заживе.
Кульбаба. Ви мене всі добре знаєте.
Поміркуйте - й відгадаєте:
Сонечко в траві зійшло.
Усміхнулось, розцвіло,
Потім стало біле-біле
І за вітром полетіло.
Відгадали? Звичайно ж! Я — Кульбаба. Мене так і називають — «кульбаба лікарська». У народі мене звуть «еліксиром життя», що допомагає позбутися подагри. Для лікування використовують відвари і настої з листя і .коренів кульбаби.
Ромашка. На стрункій високій ніжці.
Біля річки у ліску
У косинці-білосніжці
Всім, хто йде, поворожу.
Ось отак собі живу.
Вірою-правдою служу.
Я поширена трав'яниста рослина, ще й лікарська. Найчастіше мене можна зустріти серед зеленої трави біля стежин, на тюлях, у лісі. Від моїх ніжних квітів світлішає навкруги. Мої квіти запашні, заварюються, як чай. Використовуються при простудних захворюваннях, хворобах шлунку. Ось тобі. Лисичко, мої ліки, вони допоможуть тобі видужати,
Конвалія. Я — Конвалія.
Цвіту прекрасна, білосніжна.
А квіти — дзвоники малі —
Рядком рівненько, як намисто,
Висять на ніжному стеблі.
А запах ніжний, незрівнянний.
П'янкий, мов чари весняні
Усі люблять мене за красу та п'янкий запах. Я рідкісна рослина. Меє ім'я записане в Червоній книзі. У мене є не тільки краса і врода, а й лікувальні властивості. Мене застосовують для лікування серцевих захворювань. Випий, Зайчику, моїх ліків, одразу полегшає.
Суниця. У ряснім зеленім листі,
У краплистому намисті
Коли цвіла — біліла.
Як спіла —рум’яніла.
Тепер зачервонілася.
Між листям зачаїлася.
Смачна, хоч невеличка,
А звуть мене — суничка.
Усі полюбляють мої смачні запашні ягоди, ніхто не відмовиться покуштувати їх. Мої ягоди не тільки смачні, а й дуже корисні. їх використовують для покрашення складу крові, при хворобах серця.
Малина. Хоч росту в чагарниках.
Мене знає кожен птах,
І ведмідь в кущах щоднини
Дуже ласий до малини.
Мої ягоди теж дуже корисні й смачні. З них варять варення. Плоди, листки, стебла заварюють як чай і використовують при ангінах, застудах. Випий, їжачку, мого чаю, це допоможе тобі одужати.
Барвінок. Листочки тугенькі.
Коротка стеблинка.
Ледь-ледь голубенький
Повзучий барвінок.
Встеляю, як килим,
Горби і горбочки.
Збігаю по схилах
Униз до ставочка.
Моє блискуче зелене листя не в'яне ні влітку, ні взимку. А навесні звеселяє очі блакитними зірочками цвіту. В Україні шанують мою вічнозелену красу. Барвінком прикрашають святковий стіл, з нього плетуть весняні букети. Узимку відвар барвінку п'ють від застуди, настої з барвінку зміцнюють організм, зокрема серце, загоюють рани, лікують хвороби шкіри.
Калина. У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляюся у воду
На свою хорошу вроду.
Я — символ краси і здоров'я, символ рідної землі, отчого краю. Люблять мої плоди і птахи, і люди. Чим міцніше мороз їх приморозить, тим вони смачніші. Будь-які застуди можна вилікувати калиновими настоями. Цвіт, ягоди, стебла рослини заварюють і п'ють як чай. Випий, їжачку, не будеш кашляти.
Шипшина. Шпак шипшину не клює.
Й так здоров'я в нього с,
А цілющий чай з шипшини —
Це здоров'я для людини.
Шипшина завжди гарна й корисна. Мої квіти досить скромні, але милують зір. А восени я приваблюю великими червоними ягодами. Вони взимку рятують пташок ВІД голоду, а дітей — від застуди. Збирають мої ягоди тому, що в них дуже багато вітамінів. Шипшиновий напій дуже смачний і цілющий. Раджу вам усім, звірята, пити шипшиновий чай.
Айболить. Ну що, звірята, легше вам?!
Звірі. Так!
Айболить. Не пручалися звірята,
Лікувались залюбки.
Звірі. Вийшли із лікарні
Живі, здорові, гарні.
Звучить весела музика. Звірята, рослини й Айболить танцюють. На галявину виходять діти.
Діти. Почули веселу музику і вирішили подивитися, хто ж так веселиться.
Айболить. А ви теж лікуватись?
1-ша дівчинка. Ні. В ліс по лікарські рослини
Ми ходили так далеко.
В лісі затишно і тихо,
Не страшна була нам спека.
Показує кошик з лікарськими травами.
2-га дівчинка. Ось ромашка й валер'янка.
Материнка й толокнянка —
Всякі трави і квітки
Ми збирали в торбинки.
1-й хлопчик. Ми спочить хотіли трохи
Під одним дубком високим.
Та хіба ж усидиш — де там,
Коли скрізь, де глянеш оком,
І ромашка, й валер'янка,
Материнка й толокнянка.
2-га дівчинка. Всякі трави і квітки
Ми збирали залюбки.
Всі ми вивчили у школі.
Що збирать, щоб не хворіть.
2-гя дівчинка. Тільки Йванко все поплутав,
Невпопад усе говорить:
На ромашку (показує ромашку) —
Іванко. Валер'янка.
1-ша дівчинка. Материнку (показує материнку) —
Іванко. Толокнянка.
Дівчатка (дивляться йому в кошик). Зазирнули ми — ану!
В нього повно бур'яну.
Хлопчик. В ліс по лікарські рослини
Ми ходили так далеко.
Назбирали повні торби,
Тож, приймай тепер, аптеко.
І ромашку, й валер'янку,
Материнку й толокнянку.
1-ша дівчинка. Знову рушимо у путь,
Як рослини підростуть.
Айболить, Зілля різне, трави, води,
Все вживаєш, як хворієш.
Бігаєш, шукаєш ліки,
На них грошей не жалієш.
Рослини. Знайте нас та пам'ятайте:
За потреби нас вживайте.
Айболить. Бо не купиш і за гроші
Ти здоров'я, мій хороший.
|